Архів October 2009

КОНСТИТУЦІЙНІ ЗАСАДИ
ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

В. Ковтунець, Інститут виборчого права, Національна академія управління

Дослідження конституційних засад правового регулювання здобуття освіти та освітньої діяльності та їх відображення в нормативно-правовому регулювання сфери освіти є актуальним завданням з огляду на той факт, що засади правового регулювання освіти встановлені Законом України «Про освіту», прийнятим у 1991 році, майже за 5 років до прийняття Конституції України 1996 року. Розробка та прийняття інших законів про освіту (загальну середню, вище, професійно-технічну тощо) здійснювалися з урахуванням не лише положень Конституції, але й норм базового закону. Слід зазначити, що питання конституційності положень законодавства про освіту було поставлено перед Конституційним Судом України лише один раз і стосувалося співвідношення вимог доступності освіти та права на надання платних освітніх послуг (рішення КСУ № 5-рп/2004 від 04.03.2004).

ПРОПОЗИЦІЇ
щодо компетенційного розподілу правового забезпечення освітньої діяльності

Фундаментальна проблема правового регулювання освітньої діяльності - відсутність розподілу повноважень щодо правового регулювання між законодавчою та виконавчою владою. Стаття 92 Конституції України передбачає, що виключно законами України регулюються «засади... освіти». Таким чином, Конституція України не виключає, що низка питань регулювання освітньої діяльності, які не є засадничими, можуть регулюватися постановами Кабінету Міністірв України, наказами Міністерства освіти і науки України, інших центральних органів виконавчої влади.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про статус і соціальний захист громадян,
які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 16, ст.200 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 797-XII ( 797-12 ) від 28.02.91, ВВР, 1991, N 16, ст.201 }

{ В редакції Закону
N 2001-XII ( 2001-12 ) від 19.12.91, ВВР, 1992, N 13, ст.178 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2532-XII ( 2532-12 ) від 01.07.92, ВВР, 1992, N 37, ст.543
Декретами
N 12-92 від 26.12.92, ВВР, 1993, N 10, ст.76
N 29-93 від 26.03.93, ВВР, 1993, N 20, ст.217
N 43-93 від 30.04.93, ВВР, 1993, N 26, ст.281
Законами
N 3180-XII ( 3180-12 ) від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277
N 3285-XII ( 3285-12 ) від 17.06.93, ВВР, 1993, N 29, ст.305
N 3328-XII ( 3328-12 ) від 29.06.93, ВВР, 1993, N 32, ст.343
N 126/95-ВР від 06.04.95, ВВР, 1995, N 16, ст.111
N 498/95-ВР від 22.12.95, ВВР, 1996, N 3, ст. 11
N 96/96-ВР від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71
N 230/96-ВР від 06.06.96, ВВР, 1996, N 35, ст.162
N 581/96-ВР від 11.12.96, ВВР, 1997, N 6, ст. 45
N 404/97-ВР від 27.06.97, ВВР, 1997, N 33, ст. 207
N 796/97-ВР від 30.12.97, ВВР, 1998, N 21, ст. 109
N 378-XIV ( 378-14 ) від 31.12.98, ВВР, 1999, N 8, ст.59
N 563-XIV ( 563-14 ) від 25.03.99, ВВР, 1999, N 19, ст.174
N 1458-III ( 1458-14 ) від 17.02.2000, ВВР, 2000, N 14-15-16, ст.121 }

{ Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду N 12-рп/2000 ( v012p710-00 ) від 25.10.2000}

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 2120-III ( 2120-14 ) від 07.12.2000, ВВР, 2001, N 2-3, ст.10
N 2399-III ( 2399-14 ) від 26.04.2001, ВВР, 2001, N 27, ст.134
N 2400-III ( 2400-14 ) від 26.04.2001, ВВР, 2001, N 30, ст.140
N 2638-III ( 2638-14 ) від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 44. ст.230
N 3054-III ( 3054-14 ) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 29, ст.199
N 429-IV ( 429-15 ) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст.87
N 1767-IV ( 1767-15 ) від 15.06.2004, ВВР, 2004, N 36, ст.445
N 2321-IV ( 2321-15 ) від 12.01.2005, ВВР, 2005, N 9, ст.181
N 2454-IV ( 2454-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.259
N 2603-IV ( 2603-15 ) від 31.05.2005, ВВР, 2005, N 25, ст.338
N 3108-IV ( 3108-15 ) від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96
N 3421-IV ( 3421-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199
N 231-V ( 231-16 ) від 05.10.2006, ВВР, 2006, N 49, ст.485
N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66 }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007}

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року
N 259-VI ( 259-17 ) від 10.04.2008, ВВР, 2008, N 24, ст.232 }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008}

Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів.

Цей Закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення. ( Преамбулу доповнено абзацом другим згідно із Законом N 230/96-ВР від 06.06.96)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 45, ст.425 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 3552-XII ( 3552-12 ) від 22.10.93, ВВР, 1993, N 45, ст.426 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 3898-XII ( 3898-12 ) від 01.02.94, ВВР, 1994, N 20, ст.120
N 458/95-ВР від 23.11.95, ВВР, 1995, N 44, ст.329
N 488/95-ВР від 22.12.95, ВВР, 1996, N 1, ст. 1
N 498/95-ВР від 22.12.95, ВВР, 1996, N 3, ст. 11
N 608/96-ВР від 17.12.96, ВВР, 1997, N 8, ст. 62
N 367-XIV ( 367-14 ) від 25.12.98, ВВР, 1999, N 24, ст.209
N 944-XIV ( 944-14 ) від 14.07.99, ВВР, 1999, N 38, ст.342
N 2349-III ( 2349-14 ) від 05.04.2001, ВВР, 2001, N 22, ст.106
N 52-IV ( 52-15 ) від 04.07.2002, ВВР, 2002, N 35, ст.263
N 231-IV ( 231-15 ) від 21.11.2002, ВВР, 2002, N 52, ст.379
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209
- набуває чинності 01.08.2003 року
N 760-IV ( 760-15 ) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.245
N 968-IV ( 968-15 ) від 19.06.2003, ВВР, 2003, N 45, ст.359
N 1109-IV ( 1109-15 ) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.52
- набуває чинності з 01.01.2004
N 1219-IV ( 1219-15 ) від 02.10.2003, ВВР, 2004, N 10, ст.106
- набуває чинності з 01.01.2004
N 1770-IV ( 1770-15 ) від 15.06.2004, ВВР, 2004, N 37, ст.450
N 2010-IV ( 2010-15 ) від 10.09.2004, ВВР, 2005, N 1, ст.19
N 2202-IV ( 2202-15 ) від 18.11.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.98
N 2212-IV ( 2212-15 ) від 18.11.2004, ВВР, 2005, N 4, ст.101
N 2256-IV ( 2256-15 ) від 16.12.2004, ВВР, 2005, N 5, ст.120
N 2285-IV ( 2285-15 ) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162
N 2344-IV ( 2344-15 ) від 13.01.2005, ВВР, 2005, N 9, ст.185
N 2458-IV ( 2458-15 ) від 03.03.2005, ВВР, 2005, N 16, ст.262
N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267
N 2878-IV ( 2878-15 ) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.564
N 2939-IV ( 2939-15 ) від 05.10.2005, ВВР, 2006, N 4, ст.52
N 3174-IV ( 3174-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 22, ст.181
N 3200-IV ( 3200-15 ) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.116
N 3235-IV ( 3235-15 ) від 20.12.2005, ВВР, 2006, N 9, N 10-11, ст.96
N 3505-IV ( 3505-15 ) від 23.02.2006, ВВР, 2006, N 33, ст.281
N 186-V ( 186-16 ) від 21.09.2006, ВВР, 2006, N 47, ст.461
N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006, ВВР, 2007, N 7-8, ст.66
N 727-V ( 727-16 ) від 13.03.2007, ВВР, 2007, N 22, ст.295
N 818-V ( 818-16 ) від 22.03.2007, ВВР, 2007, N 25, ст.341 }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 6-рп/2007 ( v0a6p710-07 ) від 09.07.2007 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом
N 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007, ВВР, 2008, N 5-6, N 7-8, ст.78
- зміни діють по 31 грудня 2008 року }

{ Додатково див. Рішення Конституційного Суду
N 10-рп/2008 ( v010p710-08 ) від 22.05.2008 }

Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 23, ст.161 )

{ Вводиться в дію Постановою ВР
N 3930-XII ( 3930-12 ) від 04.02.94, ВВР, 1994, N 23, ст.162 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами
N 1807-III ( 1807-14 ) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 38, ст.318
N 2247-III ( 2247-14 ) від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 13, ст.66
N 177-IV ( 177-15 ) від 26.09.2002, ВВР, 2002, N 46, ст.347
N 506-IV ( 506-15 ) від 06.02.2003, ВВР, 2003, N 16, ст.117
N 662-IV ( 662-15 ) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209
- набуває чинності 01.08.2003 року
N 1277-IV ( 1277-15 ) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.143
Кодексом
N 2747-IV ( 2747-15 ) від 06.07.2005, ВВР, 2005, N 35-36, ст.446
Законом
N 1014-V ( 1014-16 ) від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.442 }

{ У назві та тексті Закону слова "іноземці" і "іноземні громадяни" в усіх відмінках замінено відповідно словами "іноземці та особи без громадянства" і "іноземці" у відповідному відмінку згідно із Законом N 506-IV ( 506-15 ) від 06.02.2003 }

Цей Закон визначає правовий статус, закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і визначає порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України. ( Преамбула із змінами, внесеними згідно із Законом N 506-IV ( 506-15 ) від 06.02.2003 )

Нещодавно стали відомими Умови вступу на 2010 році. Після довгих дискусій та нарад з громадськими організаціями врешті-решт ми отримали документ, що повинен був би якісно змінити ситуацію з доступом до вищої освіти. Проте придивімося уважніше до нового закону.

Оприлюднені Умови вступу до вищих навчальних закладів на 2010 рік покликані вирішити ряд проблем, що виникли під час вступної кампанії цього року. Найбільшого розголосу мала проблема вступу великої кількості пільговиків та їх концентрації у найбільш популярних університетах на найбільш рейтингових спеціальностях. Для попередження цієї ситуації у 2010 році абітурієнт, що пред'являтиме документи, які надають право на пільгу, повинен буде подавати оригінал сертифікату про проходження зовнішнього незалежного оцінювання.

Круглий стіл
"Проблеми законодавчого забезпечення освітньої діяльності"

17 жовтня в Одесі Інститут виборчого права та Товариство конституційного права України за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» проведуть засідання круглого столу "Проблеми законодавчого забезпечення освітньої діяльності".

Круглий стіл проводиться в рамках проекту «Розроблення принципів та методів уніфікації, гармонізації та кодифікації законодавства про освіту в Україні», метою якого є розробка концепції кодексу законів про освіту.

Правові основи розподілу повноважень
у сфері освітньої діяльності зарубіжних держав.

Загальна характеристика освітнього законодавства
(на прикладі Англії, Франції, Польщі та Латвії).

4. ЛАТВІЯ

4.1. Розподіл повноважень між центральними органами влади у сфері освіти згідно з Законом «Про освіту» від 29 жовтня 1998 р. Компетенція Кабінету міністрів у сфері освіти.

Правові основи розподілу повноважень
у сфері освітньої діяльності зарубіжних держав.

Загальна характеристика освітнього законодавства
(на прикладі Англії, Франції, Польщі та Латвії).

3. ПОЛЬЩА

Основи сучасної освітньої системи Польщі закладені у статті 70 Конституції республіки.

Стаття 70.

1. Кожний має право на освіту. Освіта до 18 років є обов'язковою. Виконання зобов'язань по шкільному навчанню визначається законом.

2. Освіта в державних школах є безкоштовною. Закон може передбачити оплату деяких послуг, що пропонують вищі навчальні заклади.

3. Батьки мають право навчати своїх дітей у недержавних школах. Громадяни та установи мають право створювати початкові та середні школи, а також вищі навчальні заклади та розвиваючі установи у сфері освіти. Умови для створення таких недержавних шкіл і управління ними, участь державних структур у їхньому фінансуванні, а також принципи освітнього нагляду за такими школами та розвиваючими установами визначаються законом.

4. Державні структури забезпечують громадянам загальний і рівний доступ до освіти. Для цього вони створюють і підтримують системи для індивідуальної фінансової та організаційної допомоги учням і студентам. Умови надання такої допомоги визначаються законом.

Правові основи розподілу повноважень
у сфері освітньої діяльності зарубіжних держав.

Загальна характеристика освітнього законодавства
(на прикладі Англії, Франції, Польщі та Латвії).

2. ФРАНЦІЯ

Основні положення про освіту закріплені у Конституції Франції 1946 р. Так у преамбулі зазначається: «нація гарантує рівний доступ дітям і дорослим до освіти, отримання професії та культури». Система освіти Франції забезпечує безкоштовне обов'язкове шкільне навчання для дітей віком від 6 до 16 років, а також право на освіту починаючи з трьохрічного віку.

Правові основи розподілу повноважень
у сфері освітньої діяльності зарубіжних держав.

Загальна характеристика освітнього законодавства
(на прикладі Англії, Франції, Польщі та Латвії).

1. ВЕЛИКОБРИТАНІЯ

1.1. Характеристика законодавства про освіту Великобританії

Як відомо, у Великобританії відсутня писана конституція, тому основним актом, що регулює освітні відносини, є закон. Всі закони мають однакову юридичну силу. Особливе місце в системі правового регулювання освітніх відносин займають:

а) акти делегованого законодавства (statutory instruments), які в ряді випадків можуть бути прийняті, оминаючи Парламент, державним міністром та створювати для громадян нові права та обов'язки, змінювати і припиняти існуючі;

б) підзаконні нормативні правові акти, прийняті Урядом, а також Департаментом у справах дитини, школи та сім'ї;

в) акти органів судової влади. Суди не вправі скасовувати або блокувати закон або акт делегованого законодавства - вони можуть лише заявити про невідповідність яких-небудь положень основним законам Сполученого Королівства про права та свободи людини (які становлять «неписану Конституцію») та застосувати прецедентне право (case law) у певній, конкретній справі.

17 жовтня 2009 року в Одесі Інститут виборчого права та Товариство конституційного права України в рамках виконання проекту "Розроблення принципів та методів уніфікації, гармонізації та кодифікації законодавства про освіту в Україні" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" провели засідання круглого столу "Проблеми законодавчого забезпечення освітньої діяльності".

Метою проведення заходу було окреслення кола реальних проблем українського законодавства про освіту, а також пошук шляхів щодо їх вирішення.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 51, ст.459 )


Верховна Рада України постановляє:

Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні, підписану від імені України 11 квітня 1997 року в м. Лісабоні (Португалія), ратифікувати.


Голова Верховної Ради України О.ТКАЧЕНКО

м. Київ, 3 грудня 1999 року
N 1273-XIV

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, N6, ст.147 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007, ВВР, 2007, N 15, ст.194}

{ У тексті Закону слова "у справах неповнолітніх" замінено словами "у справах дітей" згідно із Законом N 609-V ( 609-16 ) від 07.02.2007 }

Цей Закон визначає правові, організаційні, соціальні засади та гарантії державної підтримки дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і є складовою частиною законодавства про охорону дитинства.

Класифікація судових справ за проблемними напрямками

Четвертий напрямок: спори пов'язані із вступом осіб, які виявили бажання вступати до ВНЗ.

Даний напрямок складає приблизно 5% судових справ.

Проблема полягаю у законодавчому врегулюванні питання вступу абітурієнтів, а саме порядку Зовнішнього Незалежного Оцінювання.

Багато позовів такого характеру стосується не так проблеми закріплення системи ЗНО у законі, як незнання позивачів самої системи ЗНО, а також нормативних документів, що регулює даний процес осіб.

Класифікація судових справ за проблемними напрямками

Третій напрямок: трудові спори.

Знову ж таки проблем щодо відсутності потрібної законодавчої бази чи колізій, які виникають у законодавстві не має, натомість є проблема у правосвідомості керівників навчальних закладів, порушення ними, як законодавства про освіту, так і контрактів, які з ними укладаються, а також перевищення владних повноважень такими особами, як наслідок порушення кримінальних справ.

Класифікація судових справ за проблемними напрямками

Другий напрямок: спори пов'язані із анулюванням ліцензії навчальним закладам.

Даний напрямок складає приблизно 10% судових справ.Ліцензії на освітню діяльність та сертифікати про акредитацію напрямів спеціальностей та вищих навчальних закладів можуть бути анульовані відповідно до закону ( ч. 4 ст. 28 Закону України "Про вищу освіту").

Обов'язковою умовою видачі ліцензії вищим навчальним закладам є наявність у них необхідної матеріально-технічної, науково-методичної та інформаційної бази, бібліотеки, науково-педагогічних кадрів за нормативами, що встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Класифікація судових справ за проблемними напрямками

Перший напрямок: майнові спори.

Приблизно 80% судових справ, стороною яких є Міністерство освіти і науки України, а також навчальні заклади України, які знаходяться у підпорядкування МОН - це справи, предметами позовів яких є спори про майнові права, а саме на будівлі, споруди, гуртожитки, навчальні цехи, науково-дослідні інститути, земельні ділянки тощо.

У зв'язку із тим, що законодавство УРСР не знало такого виду власності, як власність територіальних громад, а все майно і землі належали до державної власності, процес поділу даного майна та земельних ділянок триває по сьогоднішній час, хоча Цивільним кодексом України і визначається чіткий поділ права власності.